19 вересня 2016 року в Верховній Раді України був зареєстрований законопроект №5136, який фактично запроваджує у систему судових рішень в Україні прецедент.
Поки мова йде тільки про рішення Верховного Суду України. Мета прийняття такого нормативного акту - забезпечення єдності судової практики.
У чинному процесуальному законодавстві передбачені норми, які встановлюють обов'язковість рішень Верховного Суду для всіх судів відповідної спеціалізації та інстанцій (ст. 458 КПК, ст. 360-7 ЦПК, ст. 111-28 ГПК, ст. 244-2 КАС).
Разом з тим в кожному процесуальному кодексі присутні, в тій чи іншій формі, застереження, що суд має право відступити від позиції Верховного Суду, якщо на те буде достатньо підстав.
«Суд має право відступити від позиції Верховного Суду України з приведенням відповідних мотивів», - йдеться в нинішній редакції процесуальних кодексів.
Ініціатори законопроекту №5136 в пояснювальній записці звертають увагу на те, що Верховному Суду були надані законодавчі інструменти забезпечення єдності судової практики, як вищому органу в судовій системі, але, «як показує досвід, їх виявилося недостатньо ...».
Автори проекту бачать проблемою те, що суди нижчих рівнів нерідко ігнорують правову позицію Верховного Суду, а також те, що чинне законодавство не обмежує суди у виборі декількох позицій Верховного Суду, якщо з приводу предмету спору і норм права було винесено кілька постанов (суд може вибрати одну з них).
Ситуацію, що склалася і покликаний виправити законопроект №5136, зробивши позицію Верховного Суду, викладену в ухвалах, обов'язковою для судів (без винятків), а також передбачивши невідповідність такої позиції, як підставу для оскарження судового рішення.
