Преподобний Павел Препростий жив у IV столітті. Препростим він названий за свою простосердечність та беззлобність. Преподобний був одружений, але, дізнавшись про невірність дружини, залишив її і сховався у пустелі біля преподобного Антонія Великого.
Павлу було вже 60 років, і святий Антоній спочатку не прийняв Павла, так як вважав його нездатним до важкого відлюдницького життя.
Три дні стояв Павло біля входу в келію подвижника, сказавши, що швидше помре, ніж піде звідси. Тоді преподобний Антоній поселив Павла біля себе, довго перевіряв його терпіння і смирення важкою працею, суворим постом, нічними богослужіннями, безперервним співом псалмів і земними поклонами.
Нарешті преподобний Антоній дозволив йому поселитися в окремій келії. За багаторічний подвиг Господь дарував преподобному Павлу прозорливість та владу виганяти бісів.
Коли до преподобного Антонію привели біснуватого юнака, він направив хворого до преподобного Павла зі словами: "Великі у вірі можуть виганяти тільки малих бісів, а смиренні, як Павло Препростий, мають владу над князями бісівським".