07 жовтня минає рік з дня трагічної загибелі Чорноуса Сергія Анатолійовича.
Горбок землі мовчить, як все довкола і огортає душу тихий жаль,
що не побачимо ніколи ні Твою радість, ні Твою печаль.
Нема Тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею.
У світі серед безлічі облич вже не зустріти усмішки Твоєї.
Не заросте ніколи та стежина, що провела Тебе в останню путь.
Похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть.
Скільки не мине часу, Ти завжди будеш поряд із нами. Хай над Твоєю могилою світить сонце, жалібно співають пташки, а на квітах буде роса — то пам’ять про Тебе.
Спи спокійно, лебединим пухом хай буде Тобі земля.
Сумуючі: дружина, син, мама, тато, брат, близькі та рідні.