В Оболонському районі столиці на будинку, де жив військовий, відкрили пам'ятну дошку командиру відділення взводу управління розвідувальної роти 30 окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького Леоніду Добрянському.
Він загинув 13 червня 2020 року близько 21:45 у районі смт. Троїцьке Луганської області внаслідок смертельних мінно-вибухових поранень, зазнаних під час мінометного обстрілу з боку російських окупантів.
На відкритті були дружина і дочка, представники влади, військові Оболонського районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки, товариші, сусіди...
______________________________
Леоніду було 39 років, коли почалася перша мобілізація в 2014 році, і він, який був раніше кадровим військовослужбовцем, серед перших пішов на захист України, розуміючи, що його досвід необхідний як ніколи.
"Він дуже переживав за мобілізованих хлопців, що у багатьох немає досвіду, і він передавав їм свій", - розповіла вдова Світлана.
Товариші по службі, які повернулися з фронту кажуть, що Леонід врятував не одне життя, його досвід - з числа такого, що не викладається в підручниках, а приходить зі службою.
Леонід не зміг залишатися вдома після того, як був демобілізований в 2015 році і продовжував контракт за контрактом.
"Коли він прийшов призиватися на контракт в четвертий раз, то сказав, що прийде і в п'ятий, і в восьмий, і в десятий...", - згадав військовий комісар Оболонського району Олексій Привала.
Однак вночі 13 червня 2020 року під Троїцьким Луганської області позиції підрозділу, де прапорщик Добрянський служив у розвідувальній роті, були атаковані і накриті обстрілом із заборонених домовленостями мінометів. Під час бою Леонід загинув на місці від мінно-вибухової травми.
Він не дожив до свого 46-річчя півтора місяці, і не дожив до весілля улюбленої дочки Наталії, яке не починали без нього.
"Ми не планували весілля на конкретну дату. Ми хотіли організувати його відразу після його приїзду, який повинен був бути вже скоро", - розповіла донька.
Леонід Добрянський нагороджений орденом "За мужність" III ступеня посмертно.