Цього воїна ЗСУ звати Андрій. Він киянин. До війни чоловік був керівником успішної фірми, яка займається електрозварювальним обладнанням.
Справно сплачували податки, які так необхідні для функціонування держави, забезпечували робочі місця і вчасно платили зарплатню.
Ідилія тривала до того часу, поки не відбувся протиправний розгон мирної акції студентів та громадських активістів, яка була як спротив проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на євроінтеграцію.
Потім відбулася насильницька анексія Криму, псевдореферендум…
В 2019 боєць звільнився з лав Збройних Сил. Речі та одяг які придбав самостійно та за допомогою друзів, склав в окремий ящик бо знав, що ще знадобляться, адже перепочине і боронитиме державу знову доки ми не знищимо окупанта. Так і сталося. Повномасштабний наступ московитів прискорив процес регенерації і повторно привів військового до РТЦК та СП.
Поки оформлював документи - евакуював кохану до безпечного місця. Дорогою назад вже знав що їде в 30-ку. Чоловік каже, що потрібно витримати навалу московитів, а згодом очистити країну від нечисті, що залишилася захованою в лісах. Хоче якнайшвидшої перемоги, адже після цієї визначної події планує створити міцну родину та з дружиною привести в цей світ маленьких козака та козачку!