Захищаючи Україну загинув воїн 30-ї бригади

25 березня ми назавжди втратили воїна, бойового побратима та відданого захисника України старшого солдата Кузьменко Костянтина Олеговича.

Костянтин – корінний мешканець Донбасу, народився в Краматорську, а згодом з родиною переїхав у м. Слов'янськ Донецької обл.

На час початку війни, чоловік вже кілька років працював на залізниці машиністом, водив локомотиви вантажних потягів.

Костянтин розповідав, що добре пам’ятає як розпочалась війна в його рідному місті Слов’янськ: – Пам’ятаю барикади, БТРи, танки і БМПхи. Як озвірілі і п’яні солдати-загарбники грабували магазини, нищили торгові центри і автосалони, як захоплювали адміністративні будівлі. Після звільнення міста, я його ледь упізнав. Злість, люта ненависть до ворога й розпач переповнювали тоді моє серце, - ділився Костянтин.

Тож за першої нагоди чоловік став на захист України. Бути в складі 30 бригади - його свідомий вибір. Він намагався стати одним з тих, хто не допустить більше ніде того горя, яке принесли російські окупанти в його рідне місто.

Cамовіддано та мужньо боронив українську землю. Сумлінно виконував службові обов’язки, його професійні напрацювання одразу були помітними. Костянтин займав посаду кулеметника, а згодом завдяки власній професійності та вимогливості до себе, зайняв посаду старшого техніка роти. Воїн міг полагодити озброєння та поставити на колеса будь-яку техніку, яка під час бойових дій виходила із ладу. Був першокласним фахівцем, технічним спеціалістом, консультував своїх побратимів щодо ремонту та обслуговування техніки. До нього часто зверталися за професійною порадою.

- Працював за двох, був відданим справі якою займався, охоче обмінювався досвідом, навчався та навчав новачків, які завжди відчували певну дружню підтримку. Сам по собі був оптимістичним, доброзичливим та товариським, завжди готовим допомогти друзям.

Це воїн з яким було комфортно працювати над будь-якою початою справою. Було за честь з ним служити, - розповідають побратими.

Костянтину назавжди 36 років. Для нас це непоправна втрата.

Рука російського окупанта забрала в дружини - чоловіка, батька двох маленьких донечок, сина у батьків, в сестри брата, у нас - побратима та вірного друга, в Батьківщини - захисника.

Спочивай спокійно, воїне. Ти захищав свою рідну землю, яку сьогодні російські війська продовжуть знищувати, обіцяємо ми виженемо окупантів з твого рідного краю.

Нам не вистачає тебе!

Охороняй нас з небес. Завжди пам’ятимемо тебе, побратиме, і за твою смерть, будь певен, ворог заплатить сповна.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та друзям загиблого. Світла пам'ять Герою!