ПФК «Звягель» вийшов у Першу лігу, чим наше місто, здавалося б, мало б пишатися та усіляко підтримувати. Однак пишаються та підтримують, як виявилося, не всі, принаймні не місцева влада. І з імовірністю у 99% клуб не гратиме у сезоні 2024/25 та призупинить свою діяльність. Про причини цього, шляхи можливого вирішення, подальшу долю усіх учасників команди в інтерв’ю сайту «Український футбол» розповів президент ПФК «Звягель» Дмитро Костюк.
За його словами, шанси клубу грати цього сезону у Першій лізі мізерні, тож було проведено командну зустріч, де усім учасникам пояснили реальний стан речей, розрахувалися, дозволили футболістам шукати для себе нові команди, а працівникам – нову роботу.
Причина передусім у місцевому стадіоні, який УАФ не акредитувала.
– Так сталося, що ПФК «Звягель» – клуб, який представляє однойменне місто, – більше не може грати в цьому місті. Не вдалося вирішити питання акредитації місцевого стадіону і далі немає часу чекати вирішення цього питання, – пояснив Дмитро Костюк.
Він зазначив, що ремонтували стадіон близько 20 років тому. І від початку створення професійного футбольного клубу (а це вже два роки) і його керівництво, і громадськість неодноразово зверталися до місцевої влади, аби розв'язувати проблему зі стадіоном – виділити кошти та належним чином його відремонтувати.
– Мерія пішла ще далі...пройшлась по всіх зауваженнях УАФ, які були не обов'язкові до виконання, «намалювала» кошторис виконання робіт в понад 20 мільйонів гривень і розтиражувала по всіх підконтрольних ЗМІ цинічну брехню про те, як футбольний клуб як, вибачте, «останні скоти» під час війни вимагає виділити 20 мільйонів на стадіон замість підтримки військових. На моє прохання до міського голови не виділяти нічого, лише дати дозволи, щоб ми могли провести необхідні роботи за власні приватні кошти, скажімо так м'яко, ентузіазму виявлено не було, – розповів президент клубу.
Костюк переконаний, що команду просто вижили із міста. А попри війну бюджетні гроші місцева влада все ж продовжує освоювати, причому мільйони.
– За ці два роки, воєнні роки, міська влада розпоряджалась мільярдним бюджетом завдяки військовому пдфо. Понад 200 мільйонів гривень «закатали» в асфальт, на десятки мільйонів наробили ремонтів розважальних закладів, повідкривали туристичні центри у військовому місті у воєнний час, за 4 мільйони хотіли придбати скло, що мало створити новий «туристичний магніт» з провалля. Одним словом, міська влада очевидно була далека від відчуття війни, – зазначив пан Костюк.
І підкреслив, що дорога біля стадіону обійшлася в декілька десятків мільйонів, ще у декілька мільйонів – огорожа на стадіоні, за півтора мільйона – громадський туалет. Виникає резонне питання: а для кого це, якщо у Звягелі не буде футбольної команди? Умов для своїх футболістів не створено: у місті грають і аматорські команди, і дитячі колективи на всеукраїнському рівні, є навіть три дівочі команди – і усім їм потрібен нормальний функціональний стадіон, зрештою, як і вболівальникам.
Розв'язати питання може хіба що спонсорство: якщо спонсори знайдуться, клуб все ж гратиме.