10 способів «охолонути», якщо дитина «довела до кипіння»

Дитина може вивести батьків з себе за лічені хвилини. Головне в такій ситуації — заспокоїтися. Глибоко вдихніть і скористайтеся наступними порадами.

1. Кричить чи катається по підлозі дитина — це не привід бігти і заспокоювати її. Нехай таким чином визначить межі дозволеного і, на майбутнє, буде знати, що криком нічого не доб'ється. Можна поцікавитися, чи зможе дитина закричати голосніше. Якщо все це відбувається вдома, то просто підіть в іншу кімнату. В людному місці зробіть так само, відійдіть від дитини і її крики припиняться.

2. Дитина може розбити щось цінне або дороге. Покажіть їй розпач з цього приводу або навіть сльози. Діти дуже чутливі до настрою інших людей, тому їм важливо бачити емоції оточуючих. Також слід пояснити дитині причини такої реакції на її провину.

3. Бувають ситуації, коли хочеться побути в тиші, але це, можливо, не збігається з бажаннями дитини. ЇЇ веселі, рухливі ігри та веселощі можуть вивести з себе, але не треба зриватися на ній. Достатньо пояснити малюкові, що слід пошкодувати маму і грати тихіше. А заодно запропонуйте їй альтернативне заняття, наприклад, намалювати, розфарбувати або зібрати пазл.

4. Не можна лаяти дитину при інших членах родини. Варто усамітнитися в іншій кімнаті або піти на вулицю, де й обговорити ситуацію, що склалася. Лаятися з ким би то не було в присутності дитини також неприпустимо.

5. Всі діти люблять бруднитися і розмазувати бруд по всіх оточуючих предметах. Не варто виходити з себе. Якщо все ж розсердилися, то процес відмивання дитини допоможе трохи заспокоїтися.

6. Будь-який член сім'ї повинен бути завжди в змозі прийти на допомогу. Якщо у мами здали нерви, то нехай з дитиною поясниться старший брат або бабуся. У цьому разі всім варто дотримуватися однакових поглядів на виховання. І ні в якому разі не варто лякати дітей у випадку непослуху, бути покараним татом, наприклад. Дитина не повинна боятися нікого з членів сім'ї.

7. Як би не розсердила дитина батька не можна її сварити за погану поведінку прямо на дитячому майданчику. Скажіть їй про своє невдоволення, відведіть її в бік і спокійно поясніть,у чому вона була неправа.

8. Перш, ніж сердитися і лаяти дитину за скарги на її сторонніх людей варто пам'ятати, що це думка однієї із сторін. Попросіть дитину розповісти, як ситуація виглядає з її боку. Можливо, провини дитини зовсім немає, а вся справа в особистих проблемах скаржника.

9. Якщо нерви на межі, а втома неподоланна, то на один день до виконання домашніх обов'язків можна залучити інших членів сім'ї, роздавши їм посильну роботу. Або просто відкласти всі справи на завтра. Малюка, замість покарання, займіть прибиранням їм же розкиданих іграшок.

10. Але до нескінченності пригнічувати злість і роздратування не вийде так, як можна заробити невроз. Якщо все ж точка кипіння подолана і контроль над діями втрачається, варто «випустити пар». Однак, варто в черговий раз зауважити, що і це робити при дитині не варто.

Батьки теж люди і їм необхідно скидати емоційне напруження. Пізніше можна буде попросити прощення у дитини, за хвилинні слабкості. Діти розуміють і поважають батьків, які не бояться вибачитися. Це стане гарним прикладом і в майбутньому дитина не побоїться за погану поведінку попросити прощення.