Дмитрівська батьківська субота: як вшанувати померлих близьких і що заборонено цього дня

Дмитрівська батьківська субота в православ'ї – день загального поминання померлих, який звершується в суботу перед днем пам'яті святого великомученика Димитрія Солунського (8 листопада). 2021 року ця дата випадає на 6-те число.

Цього дня в церквах служать заупокійні служби, а віряни відвідують могили померлих родичів. 

Історія Дмитрівської батьківської суботи

Дмитрівську суботу було встановлено в 14 столітті після Куликівської битви (1380), коли князь Дмитро Донський, який вважав своїм покровителем святого Димитрія Солунського, розпорядився щорічно поминати більше 250 тисяч воїнів, загиблих на Куликовому полі в запеклому бою із Золотою Ордою.

Згодом субота перед днем пам'яті Димитрія Солунського стала вселенським днем поминання і віряни стали поминати не лише воїнів, а й усіх померлих православних християн.

Що потрібно зробити в Дмитрівську батьківську суботу

У Дмитрівську суботу храми звершують поминальне богослужіння – панахиду, або парастас. Причому йти до церкви можна вже увечері в п'ятницю, заздалегідь підготувавши записки з іменами.

У якості пожертвування віряни приносять із собою пісні продукти – хліб, крупи, олію, печиво, овочі, фрукти. Також прийнято подавати милостиню бідним з проханням помолитися за померлих.Після богослужіння можна відвідати могили покійних родичів, щоб прибрати там, а ввечері зібратися сім'єю за поминальною вечерею, де головною стравою має бути кутя.

Чого не можна робити в Дмитрівську батьківську суботу

У цей поминальний день не можна погано говорити про померлих – згадується лише добре. Також заборонено поминати спиртними напоями, приносити до церкви м'ясо та алкоголь (дозволено лише кагор), сміятися, співати, брати участь у розважальних заходах.

Водночас гріхом вважаються скорбота, туга та сльози – душам померлих потрібні не негативні емоції, а молитва від щирої душі.

Крім того, забороняється влаштовувати поминальні трапези й розпивати алкоголь біля могил – частування краще принести до храму або роздати перехожим, що зустрілися на шляху.

Також не можна подавати в церкві записки з іменами самогубців – поминання таких людей у храмах неможливе.

Священнослужителі пояснюють, що пом'янути і прочитати молитву про помилування того, хто наклав на себе руки, можна виключно вдома; за такого покійного слід подавати милостиню.