Колишній оперуповноважений захищає Україну у складі 30-ї бригади

Він й зараз мимоволі обертається на звернення армійців: «пане капітане». У захисника Світлодарської дуги старшого солдата Андрія це виходить машинально. Проте цьому факту є певне пояснення…

Сьогодні воїн Об’єднаних сил у складі окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького виконує завдання на Донеччині. Проте ще три роки тому він, у цьому ж східному регіоні України також воював із російськими окупантами, але в погонах «капітана поліції». — В органах внутрішніх справ прослужив понад 10 років, — пригадує військовослужбовець Збройних Сил України, — Після профільного вишу спочатку працював оперативником. Згодом обіймав посади в карному розшуку та в інших структурах МВС.

Останні ж два роки перед звільненням командував цілою ротою в батальйоні поліції особливого призначення «Харків». Виконував різні завдання біля Щастя, Мар’їнки, Красногорівки, Авдіївки та в інших місцях району бойових дій. На жаль, із-за двох контузій наприкінці 2018-го довелося звільнитися та більше року року лікуватися. Коли ж здоров’я відновилося, то уродженець Шепетівки знову вирішив стати до лав однієї із бойових частин Збройних Сил України. — На той час я пережив розлучення і дуже хотів поміняти своє життя. Довго вирішував куди саме піти. В поліцію мене й зараз кличуть та заманюють спеціальним званням «майор». Проте армія для мене — це серйозна робота для справжніх чоловіків. Тож я поспілкувався із командуванням бригади і, отримавши необхідні документи, пішов до військкомату.

Вже 2 роки минуло як служу в війську. Зараз же перебуваю вже у другому бойовому відряджені на Сході України, — розповів воїн Об’єднаних сил. На своїй бойовій позиції 44-річний стрілець Андрій охоче ділиться із товаришами своїм досвідом. Приміром, командир взводу лейтенант Олександр часто доручає йому проводити групові заняття із рукопашного бою, адже Андрій в цьому питанні особливо сильний. За його словами на вогневій позиції чимало воїнів, які з першого року війни успішно б’ють окупантів. У деяких на особистому рахунку не один звільнений населений пункт, а також мають високі нагороди та користуються авторитетом серед товаришів.

До речі, бойові друзі жартома називають Андрія: «капітан-солдат». Натомість він завжди сміється разом із ними. Адже в цих словах немає нічого образливого, а міститься два його життя: поліцейське та військове. — Кожен із нас у чомусь кращий, а всі разом — непереможна сила! Тут, у армії, відчуваю таку потужну дружню атмосферу, що не помічаю окопні та побутові труднощі. Ми є однією командою під назвою «механізований взвод», в нас є спільний ворог і однаково мріємо про перемогу. Тому я ані про що не шкодую, а навпаки – радий, що два роки тому зробив такий вірний вибір на користь Збройних Сил України, — зазначив він.