День святої Варвари: чого не можна робити у свято

17 грудня християни східного обряду згадують святу великомученицю Варвару, яка жила наприкінці III - початку IV століття, під час правління імператора Масіміана, у фінікійському місті Іліополі. Батько дівчини був знатною і багатою людиною. Діоскор сам виховував доньку, бо його дружина рано померла. Він був язичником і намагався уберегти Варвару від впливу християн. Але дівчина все частіше замислювалася про те, що має бути один Творець всесвіту, і всім серцем прагнула невідомого їй тоді Бога. Коли Варварі настав час виходити заміж, вона відмовилася. Батько вирішив, що це наслідок надто суворого виховання і дочці треба більше спілкуватися з однолітками. Батько дозволив їй виходити з дому та бачитися з іншими дівчатами. Серед подруг Варвари були християнки, які розкрили їй суть віри в Ісуса Христа. Вона з радістю прийняла звістку про спасіння людського роду Сином Божим, і незабаром Варвара була охрещена священиком, що приїхав до Іліополя з Олександрії.

Дізнавшись про досконале таїнство, батько Варвари страшенно розгнівався. Щоб переконати дочку в тому, що треба зректися Христа, він замкнув її в кімнаті і приставив до дверей вартового. Але Варвара була стійкою у своїй вірі і ніякі доводи і погрози батька на неї не діяли. Тоді Діоскор віддав її начальнику управи Мартіану зі словами: «Муч її, як хочеш. Вона мені не дочка». Той, вражений красою Варвари, спочатку намагався вмовити її зберегти собі життя та вклонитися язичницьким богам. Але Варвара відповіла, що тепер поклоняється лише Христові. Після цього Мартіан почав "переконувати" дівчину по-іншому: він наказав катувати Варвару, а потім кинув її до в'язниці. Там до неї прийшов сам Ісус Христос і зцілив її рани. Побачивши, що Варвара здорова, Мартіан був вражений і запропонував їй на подяку за зцілення принести жертви богам. Проте дівчина стояла на своєму: вилікував її Спаситель, і вона готова прийняти за Нього смерть. Варвара мужньо витерпіла всі муки і була обезголовлена ​​разом з дівчинкою Юліанією, яка, вражена стійкістю Варвари, оголосила себе християнкою. Згідно з церковними переказами, того ж дня отець Варвари Діоскор та її мучитель Мартіан загинули від удару блискавки. Сталося це у 306 році.

В Україні з давніх-давен вірили, що свята Варвара рятує від смерті без причастя. За великий подвиг віри мучениця отримала особливий дар оберігати людей від випадкової, несподіваної смерті, говорили у народі. Тому і сьогодні люди, у яких професія пов'язана з ризиком для життя, вшановують великомученицю Варвару і звертаються до неї у важкі моменти. Ікону Варвари часто беруть із собою військові, шахтарі, пілоти, водії.

Чого не можна робити на Варвару

Прибирати, прати, фарбувати, білити.

Віруючі не їдять страв із м'яса, молочних продуктів та яєць, оскільки свято припадає на Різдвяний, або Пилипів піст, який закінчиться 7 січня.

Що можна робити на Варвару

Слід сходити до церкви помолитися.

З домашніх справ у наших предків допускалося вишивання (при цьому просили допомоги у святої), в'язання та інші види рукоділля, пов'язані з нитками.

Щоб залучити до хати достаток (у селах — подбалии про гарний урожай влітку та восени), на Варвару варили кутю та узвар та подавали ритуальні страви на вечерю. «Щоб хліб родив і фрукти рясніли», — говорили при цьому люди.

Прикмети свята

У давнину вважали, що це день повороту на весну: Варвара ночі урвала, а дня приточила.

Зазвичай у цей час починалися сильні снігопади, морози, замерзали водойми. Тому люди казали: «Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить». Ще одне прислів'я говорить: «Варвара мостить, Сава гострить, а Микола кіл ставить».

Яка погода на Варвару, такою буде і на Різдво.