Військовослужбовця 30-ї бригади нагородженно Орденом «За мужність» ІІІ ступеня

Воїн – приклад якого варто наслідувати.

Орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено військовослужбовця окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.

Про це повідомляє 30 окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького.

 Сергій — унікальний воїн. В армії майже 17 років і з самого початку на війні захищає українську землю: брав участь у боях за Савур-Могилу та приймав участь в інших численних операціях гарячої фази бойових дій на Донбасі в таких населених пунктах як Піски, Лутугине та Дебальцеве.

Його бойова географія налічує десятки містечок а героїчні вчинки вже стали легендою та прикладом для наслідування молодого поповнення: під час виходу зі Степанівки в 2014 році військовий знищив ворожу зенітну установку, в 2015 році, коли керував підрозділом на блокпосту "Балу", вивів з ладу російський Т-72, поціливши в нього з РПГ двічі.

Воїн не з тих хто боїться: Наприкінці літа 2015 року — за кілька метрів від Сергія вибухнула 120-міліметрова міна…

— Через особливості розташування опорного пункту, противнику вдалось підійти на відстань 100-150 м. Це був район Світлодарська. Я стояв за мішками із землею, ми якраз облаштовували блокпост, коли прилетіла міна. Врятував шолом і бронежилет. Я на передовій їх не знімав. Каска і бронежилет і справді були як їжак, повністю в осколках. Я спочатку не второпав, що поранений у голову, тільки очі відчули щось неладне… Самостійно дійшов до броні, сів у «беху», а тоді вже відключився. Прийшов до тями через три доби у харківському шпиталі. Але здавалось, що пройшло не кілька діб, а п’ять хвилин після бою.

Потім — важка боротьба лікарів за життя героя, тривале лікування, реабілітація… «Спорт можна буде відновлювати десь за півтора року», — обережно казали лікарі. Та вже за вісім місяців Сергій повернувся на фронт.

Обмеження — вони ж завжди у голові. Так, у мене є проблеми з зором, досі в шиї залишився уламок біля артерії. Ще буквально міліметр у сторону і перебило б, — говорить Сергій. — Але він мені не заважає.

У червні 2019 року воїн виборов золоту медаль у марафоні серед поранених в бою військовослужбовців «The Cateran Yomp-2019», який пройшов у Шотландії. Тоді він подолав 86 кілометрів за 19 годин 48 хвилин.

Нині Сергій зі своїм підрозділом, мужньо тримає оборону на Донеччині. Не забуває про спорт. За першої ж нагоди намагається потренуватися.

- Незалежна Україна відбулася остаточно і безповоротно. Вона живе повноцінно і повнокровно, в усіх властивих суверенним державам вимірах і параметрах. Саме за це слід боротися,- скромно говорить Сергій.

 Щиро пишаємося побратимом і захоплюємося його мужністю та звитягою! Бажаємо залишатися взірцем непохитності і відданості!