Собор трьох святителів: яке свято 12 лютого і чого не можна робити

Наші пращури вірили, що сьогодні в жодному разі не можна карати дітей, інакше вони ніколи не будуть слухатися батьків 12 лютого (30 січня) православна церква святкує Собор Вселенських вчителів та святителів Василя Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста.

Цих богословів також називають Великими каппадокійцями. Всі троє вплинули на формування християнської догматики, а також на організацію Церкви та богослужіння. Встановлення свята належить до XI століття, на час правління імператора Олексія I Комніна. Тоді точилися дискусії про те, кого вважати найпершим із трьох отців Церкви. За переказами, троє святителів з'явилися Іоанну, митрополиту Євхаїтському, оголосили, що вони всі рівні, і наказали припинити суперечки та встановити єдиний день для святкування їхньої пам'яті.

У першій половині XII століття зустрічається текст служби трьом святителям. Найперший знаходиться у Статуті монастиря Пантократора (1136, Константинополь).

У Стародавній Русі був популярний текст під назвою "Бесіда трьох святителів" – це розмова між Василем, Григорієм та Іоанном, він складається з питань (серед них є і загадки) та відповідей, у яких розкриваються різні таємничі теми, наприклад улаштування світобудови.

Святителі жили одночасно і були знайомі. Василь був родом з Кесарії, з багатої та знатної сім'ї, багато членів якої шануються як святі. Після того як Василь відучився у Константинополі, він вирушив до Афін, щоб продовжити освіту. І тут познайомився та потоваришував із Григорієм Богословом. Якийсь час після закінчення навчання вони жили в Понті, в монастирі, заснованому Василем, і вивчали праці філософа Орігена.

Коли Василь став митрополитом Каппадокійським, він призначив єпископами двох важливих міст своїх друзів – Григорія Ніського та Григорія Богослова. Григорій походив з багатої сім'ї єпископа Назіанзького Григорія, він народився у маєтку отця Аріанзе. Усі члени його сім'ї також шануються як святі. Григорій спочатку навчався вдома, потім у Кесарії Каппадокійській, потім у Олександрії. А в 350 році перебрався до Афін. Час, проведений згодом у монастирі в Понті, Григорій згадував як найпрекрасніший у житті. Він неодноразово протягом життя повертався до цього монастиря, оскільки віддавав перевагу відокремленому житті архієрейству, якого старанно уникав, незважаючи на прохання Василя. Його ж він пізніше дорікав у тому, що друг залучив його до боротьби з аріанством.

У 379 році Василь помер, Григорія було вбито горем. Він продовжував очолювати єпархію, хоча обтяжувався нею і просив єпископа Тиранського звільнити його з посади. Це сталося лише у 383 році, коли Григорій тяжко захворів. Іоанн був родом з Антіохії. Він із ранніх років цікавився священними текстами, старанно вивчав їх, навчався у відомих риторів та філософів. Як і Григорій, прагнув усамітнення і відмовився від посади єпископа. Він отримав своє прізвисько за чудові проповіді. У 397 році Іоанн став архієпископом на константинопольській кафедрі. Однак незабаром його втягнули у конфлікт із дружиною імператора, у результаті він був відправлений на заслання, де й помер у 407 році. Чи спілкувався він особисто з Василем Великим та Григорієм Богословом, достеменно невідомо.

На Русі цей день називали Днем трьох святителів. Їм молилися за сімейне щастя, достаток, порозуміння з близькими. Існувала прикмета: якщо сьогодні на весь день виставити за поріг старе взуття, то цілий рік у сім'ї не буде сварок. А якщо близькі вже посварилися, День трьох святителів ідеально підходить для примирення – таких людей обов'язково благословлять святі. Якщо ж цього не зробити, то сварка затягнеться на весь рік.

Сьогодні в жодному разі не можна було карати та лаяти дітей – тільки балувати. Якщо замкнено порушити, дитина завжди буде неслухняною. Існувала заборона і на всяке рукоділля, через це свято навіть називали Днем трьох святителів-непрядильників. А от чоловікам працювати не заборонялося – навпаки, було повір'я, що сьогодні вся робота буде успішною. Спостерігали сьогодні та за погодою. Вважалося, що якщо місяць червонуватий сьогодні, то це віщує сильні вітри. Якщо сонце зникло у хмарах, буде буран. Виття вовків віщує морози.