Як забивав Ювентусу в Лізі чемпіонів та грав за збірну на Євро: Спортарена взяла інтерв’ю в гравця ПФК Звягель

Портал Спортарена взяла велике інтерв'ю у кращого бомбардира професійного футбольного клубу Звягель і другого голеодора чемпіонату Артура Ващишина.

В осінній частині сезону дебютант Другої ліги – ПФК Звягель із міста Новограду-Волинського, що на Житомирщині – встиг провести кілька дуже пам’ятних матчів. І так вийшло, що розгромні перемоги над Кременем-2 і Рубіконом, а також іще три очка в видовищному «бойовичку» з Металургом-2, підопічні Скидана здобули за допомоги голів Ващишина.

Маючи розкішну статистику (6 голів у 7 матчах), цей центральний півзахисник є найвлучнішим гравцем у складі Звягеля. А між тим, персонаж цей – дуже цікавий. У складі юнацької команди Динамо під керівництвом Костюка забивав у ворота Ювентуса (та сама пам’ятна перемога 3:0 у Лізі чемпіонів U19), разом із Чорноморцем завоював срібні медалі Першої ліги, та не перейшов в УПЛ після підвищення в класі, а зараз, після призупинення виступів Поділля, перезавантажує свою кар’єру в складі новачків Другої ліги.

В інтерв’ю Sport Arena Артур Ващишин розповів про свої виступи серед юнаків, враження від Другої ліги та великі плани.

‒ Передовсім, яквашісправи? УЗвягеляпочалисязбори, алеваснафотонебачимо…

‒ Все добре, працюємо, я з командою. Просто в кадр не попадаю?

‒ Кінцівку осінньої частини сезону вам зіпсувала травма. Як іде відновлення?

‒ У грі з Хустом отримав пошкодження, зараз все гаразд.

‒ Ви дуже здорово починали: шість голів у перших п’яти матчах. Як так швидко знайшли взаємопорозуміння? Що сталося потім?

‒ Зібрався хороший колектив, як на полі, так і поза ним. Коли в роздягальні ‒ хороша атмосфера, то і на полі легше грати і показувати свої найкращі якості. В кінці осінньої частини сезону трохи завадила травма. Зараз хочу надолужити пропущене й максимально допомогти команді навесні.

‒ Які завдання у Звягеля та які очікування у вас від весни?

‒ Завдання ‒ перемагати в кожному матчі, забивати побільше голів.

‒ Взагалі, в Другій лізі мало гравців із таким юнацьким досвідом, як у вас. Сприймали для себе цей крок назад як перспективу двох кроків вперед?

‒ Так, я розумів, куди йду. Хотів перезапустити свою кар’єру, набрати ігрову форму і повернутись на вищий рівень, тому не шкодую про свій вибір.

‒ Ви в ПФЛ уже грали, та в Першій лізі. Всього тричі зігравши за одеситів, з командою посіли друге місце. Розкажіть, як гралося в Чорноморці?

‒ Це був крок з дитячого футболу в дорослий, брав звідти багато нового, набирався досвіду у старших колег, мужнів, ставав дорослішим.

‒ Яка специфіка Поділля?

‒ Поділля ‒ хороший клуб, з амбіціями. В місті люблять їх, думаю, ця команда ще покаже себе в українському футболі. Бажаю їм пошвидше повернутися в чемпіонат після паузи.

‒ Якщо вони відновлять з літа виступи в Першій лізі, будете думати про відновлення співпраці?

‒ В Поділлі я був оренді, розійшлись ми добре. Не знаю, буде видно.

‒ Вам доводилося раніше грати з гравцями рівня досвіду екс-захисника Шахтаря Воловика чи чемпіона Європи серед юаків Каверіна, наприклад?

‒ У Чорноморці тому ж грав з Кравченком, Коркішком. З такими досвідченими футболістами приємно грати в одній команді.

‒ Давайте до початків. Звідки ви родом, хто ваші перші тренери, і як потрапили в футбол?

‒ Я з міста Дубного, це Рівненська область. Починав там займатись у наших місцевих тренерів ‒ Олег Борисович Філик і Василь Олексійович Собчук, в 7 класі поїхав в Володимир-Волинський, там мене виховував Віктор Олександрович Сквіра. Спасибі всім моїм тренерам.

Щодо родини, то мій брат займався футболом, але на дитячому рівні.

‒ Як вам шукали позицію на полі? Знаю, що ви можете зіграти не тільки в центрі півзахисту чи під нападником, але навіть форварда та правого захисника!

‒ Завжди грав в центрі поля. Ну, інколи виходив на других позиціях. Де ставить тренер, там і граю?

‒ Як ви потрапили в BRW-ВіК?

‒ Помітив тренер на змаганнях, взяв контакти в мого дідуся. Їздив на турніри за них з 4 класу, згодом перебрався туди

‒ Іноді, мабуть, перетиналися з вашими товаришами по академії ‒ Рябовим і Климцем (грали за Волинь, зараз у Карпатах), Дмитруком (із Гірника-Спорт перебрався в Минай), Зінем (у тернопільській Ниві), Жмуйдою (в Епіцентрі)?

‒ Це мої друзі, з якими ми разом грали в одній команді. Радіємо, що багато наших хлопців грають на професіоналах. Удачі пацанам.

‒ Що за школа в Володимирі-Волинському? Чого більше від неї взяли й запам’ятали – хорошого чи поганого?

‒ Дуже хороші спогади про цю школу. Там виховують, в першу чергу, людей а потім футболістів. Раніше це була дуже сильна дитяча футбольна школа.

‒ Ваше покоління – це Супряга, Цитаїшвілі, Сирота, Бєляєв, Назаренко, Криськів, Мацапура. Ви проти них усіх грали. Хто чим запам’ятався, проти кого найважче грали по ДЮФЛУ?

‒ Найбільше запам’ятався Цитаїшвілі. І тоді він був уже спритний, міг сам вирішувати результати матчів.

«Момент, коли ми вийшли на Євро-2017, запам’ятав на все життя»

‒ Маєте підозру, де вас помітили динамівські скаути?

‒ На фінальній частині чемпіонату України, ми тоді ми зайняли 5 місце. Подзвонив мій тренер і сказав поїхати на збір. Були пропозиції і від других клубів, але я хотів саме в Динамо.

‒ Що найбільше вразило вас у Києві, Конча-Заспі та академії Динамо?

‒ Вразили, звичайно, умови. Там все є для того, щоб прогресувати молодим футболістам.

‒ З якими тренерами працювали в Динамо?

‒ Олексій Євгенович Дроценко в академії, Ігор Володимирович Костюк, Юрій Леонтійович Мороз – у юнацьких складах.

‒ І хто найкрутіший?

‒ Найбільше мені імпонував Костюк.

‒ У складі збірної України U17 ви зіграли на чемпіонаті Європи з футболу 2017 року. Ваші враження та спогади від того турніру?

‒ Дуже теплі спогади, викликають позитивні емоції. Тоді це була для нас казка. Найбільше запам’яталося, як ми виходили на Євро, коли на останніх хвилинах вирвали перемогу в Австрії в них дома при їхніх вболівальниках. Цей момент я запам’ятав на все життя. На самому Євро дуже виділялася Англія – вони нашу команду розгромили 4:0 (ми фінішували третіми за англійцями та голландцями), а в фіналі лише по пенальті програли трофей іспанцям.

‒ Фоден, Санчо, Хадсон-Одої. Англія – найкрутіший суперник, з яким ви грали? Справді топ-пацани?

‒ Думаю, так. Всі вони вже тоді були на слуху, грали і тренувалась зі своїми основними командами, було дуже важко їх стримати. Зараз вони є зірками світового футболу. Взагалі, оцініть турнір: найкращий бомбардир – француз Гуїрі з 9 голами, грали також Собослаї в Угорщини, Мойзе Кін у Італії, Ферран Торрес в Іспанії, Тчуамені в Франції, Ерлінг Голланд у Норвегії. Сильний турнір!

‒ Зараз от Рух пройшов Інтер у юнацькій Лізі чемпіонів УЄФА й поступився Мілану з мінімальним рахунком. Ваші враження? Ви ж проти рухівців, ще коли вони були в Карпатах, грали…

‒ Бажав їм перемоги, хотілося, щоб вони перемогли і пройшли далі. Незважаючи на поразку, гідні виступи Руху. Молодці!

‒ Одна з найкрасивіших перемог нашого юнацького футболу ‒3:0 над Юве. Справжній динамівський футбол, розкішна перемога. Чому після такого шикарного матчу вилетіли по пенальті від Хоффенхайму?

‒ На грі з Ювентусом ми грали на стадіоні Лобановського, тоді весь стадіон був заповнений, вболівальники гнали нас вперед, це був по-справжньому «12-й гравець».

А от у Хофенхаймі нам трішки не пощастило. Пенальті ‒ це лотерея, і удача була на стороні суперника.

‒ Наставник юнацької команди Динамо Костюк ‒ такий розумник, як здається зі сторони? Цікаво було з ним працювати?

‒ Мені дуже подобалось виступати під його керівництвом. Він знаходить правильні слова, пояснює. Тоді я знаходився «в своїй тарілці». Думаю, Ігор Костюк очолить основну команду в майбутньому.

‒ В Інтері проти вас грали майбутня бунтівна зірка Роми – Дзаньоло та Пінамонті, який зараз запалює в Сассуоло. В Андерлехті ви грали проти майбутнього одноклубника Зінченка Ківьора (його ще вилучили) та Доку, який зараз тягав Шахтар у матчах з Ренном, в Хоффенхаймі – майбутній одноклубник Миколенка – Амаду Онана. Отже, у них уже з’явилися зірки. А коли наші вийдуть на такий рівень? І що в цьому заважає?

‒ Не знаю, чому так. У Європі молоді гравці вже в 18-20 років грають на провідних місцях в основних командах, їм довіряють, вони це виправдовують. Думаю, в нас молодь не гірша, просто потрібно довіряти і давати шанс.

«Чи здивований, що Петраков не розглядав у збірну мене та Мудрика в 2019 році? Ні!»

‒ Про ваше покоління. Могли тоді подумати, що Цитаїшвілі буде грати за збірну Грузії? Він висловлював такі думки?

‒ Гіо по національності ‒ грузин, рідня в нього в Грузії живе. Він вирішив грати за свою історичну батьківщину, це його вибір

‒ Що має робити Супряга, щоб повернутися на той же рівень, на якому він був у 2019 році?

‒ Думаю, Владу потрібно працювати над собою і в нього все вийде.

‒ Сирота після трансферу Забарного має стати основним захисником Динамо?

‒ Мені хотілось би, щоб Сирота став основним, а стане ‒ чи ні, я не знаю. Думаю, все в його руках.

‒ Чому Луческу ставить в атаку Гармаша, шукає легіонерів, але не довіриться Ванату?

‒ На мою думку, Ванат стане основним нападником, він буде запалювати в УПЛ і забивати голи.

‒ Вас розглядав Петраков у свою збірну?

‒ Не знаю щодо мене.

‒ А здивовані, що він Мудрика не розглядав?

‒ Не здивований, тому що вони виграли чемпіонат світу. Значить, ті люди, які там були, заслуговували знаходитися в тій команді на той час.

‒ Ви забивали Юве, грали на чемпіонаті Європи серед юнаків, вважалися дуже перспективним. Якщо б відмотати на 5 років назад, що б ви порадили собі, аби бути зараз там, де інші ваші ровесники?

‒ Порадив би працювати над собою, не опускати руки при невдачах чи травмах і йти до своєї мети

‒ Які ваші особисті цілі в Звягелі? Вони співпадають з тим, чого хоче клуб, і чи навесні ви зможете здивувати записних фаворитів?

‒ Повторюся, хочеться набрати оптимальні кондиції, і рухатись далі. Думаю, зі Звягелем ми наведемо шелесту в Другій лізі і будемо боротись за призові місця. В першу чергу, хочеться подякувати ЗСУ за те, що обороняють нашу країну від орків, низький уклін їм.