Як мобільні групи Нацгвардії захищають небо Житомирщини від дронів та ракет

Щоб зібрати необхідне озброєння і дістатися до місця виконання завдання на Житомирщині, у мобільної групи протиповітряної оборони Нацгвардії є щонайбільше 25 хвилин. Щоб вразити ціль залежно від її типу – до 10 секунд.

Про це Суспільному розповів нацгвардієць із позивним "Рокі".

За його словами, спершу потрібно виявити ціль, яка рухається на них, і на це йде дуже мало часу, буквально пара секунд.

"Всі ракетні удари і заходи "шахедів" здійснюються, як правило, у темну пору доби. Що "шахед", що ракета — це дуже тяжко, тому що їх треба виявити, а вони йдуть на різних висотах, на різних швидкостях", — сказав військовослужбовець Нацгвардії України "Рокі".

Щоб вразити ціль, залежно від її типу, у військовослужбовців є до 10 секунд. Зі слів військового із позивним "Дємон", така робота потребує навичок та максимальної концентрації уваги.

"Немає часу на відчуття, — каже нацгвардієць. — Є розуміння поставленої задачі і її виконання. Є одна думка — це робота, є напрямки, треба відпрацювати, треба знищити. Немає часу думати про щось інше. Всі зосереджені на цьому, ніхто не відволікається". "Дємон" додав, що специфіка роботи така, що буває мало сну і дуже багато може бути виїздів за добу. Але це все є незначним, коли є мотивація і бажання досягти максимальних результатів. А взагалі, каже військовий на позивний "Дємон", це трішки важко, тому що треба мати витримку.

"Морально трішки втомлюєшся, — сказав нацгвардієць на позивний "Рокі". — Є втома, але коли бачиш ціль і по ній працюєш, ти не задумуєшся ані над тим, ні над іншим. Тобі головне знищити дану ціль, щоб вона не зайшла в дитячі садки, в лікарні, у важливі державні об’єкти".

Не втрачати бойовий дух і мотивацію військовослужбовцям допомагають рідні і військовий колектив, каже чоловік.

"У мене є непоганий колектив, із яким хочеться працювати. А ще допомагає те, що в мене є маленька донька, племінники, мама, тато, сестри. Це вони — мій маленький стимул", — розповів військовий на позивний "Рокі".

А військовий "Дємон" сказав про те, що бойовий дух, у першу чергу, підтримується відношенням один до одного і підтримкою один одного.

"У військових колективах, майже певно у 95%, може й більше, колектив це та сама сім’я. Всі один одного підтримують, допомагають, тому що інакше не можна", — сказав нацгвардієць з Житомирщини.